Маючи мільйони років для їх створення, природа змогла за допомогою вітру, води, перепадів температури та інших факторів зробити те, що вкрай складно повторити людині навіть за наявності сучасної потужної техніки. Фахівці кажуть, більшість кам’яних арок природа зробила в скельних породах методом вивітрювання порід. Процес тут дуже довгий і дуже складний розуміння. Насамперед, для утворення кам’яних мостів потрібні особливі скелясті породи, в яких була б шаруватість за твердістю та розміром піщинок. Точніше, вітер буквально по міліметру за сотню років «поглиблює» нішу, але таким чином, що спочатку видує слабкий матеріал, а міцніший тимчасово залишається. Як правило, осадові породи мають різну шаруватість. Але й твердіші породи (гірські) теж вічні і піддаються вивітрюванню, хоч і значно повільніше. Такий самий ефект дає і вода, яка вимиває піщинки. Крім того, вода, потрапляючи в мікротріщини, замерзає та розширює їх, що теж сприяє відколюванню порід. Кам’яні розсипи підтверджують це.
Видалення піщин відбувається і за рахунок хвиль, що накочуються на гірський масив прибоєм. Іноді породи розчиняються, якщо містять якісь сольові компоненти. Арки з’являються і «випалювання» при проходженні крізь гірські порожнечі розжареної вулканічної лави. Словом, фантастичні кам’яні арки з’являються на планеті при поєднанні цілого ряду природних факторів. Найбільш відомі кам’яні мости у гірських системах. Зазвичай там, де гори старі та активно руйнуються. Багато є арок суто морських. Є арки і в пустелях — там найбільше працює вітер, видуючи піщинки з останків колишніх гір, що перетворилися на самотні, сильно зруйновані скелі.
Дуже популярна серед туристів та мандрівників арка Delicate Arch в однойменному американському національному парку. Чудо природи, створене ерозією, що надала освіті вишукану форму. Здається, що 20-метрова арка з червоного пісковика ніби ширяє в повітрі. До речі, в американському штаті Юта найбільша різноманітність кам’яних арок за формами. Самих арок тут кілька і вони зовсім не схожі один на одного. Дуже фантастично виглядає арка Landscape Arch. Її довжина – 90 метрів і в середині вона стає тонкою. Здається, що якщо там стане людина, то все звалиться.
Там же, в штаті Юта, є арка, яка ніби ширяє над глибоким каньйоном, хоча її вага навіть приблизно — близько 500 тонн. Ефект «ширяння» створюють ажурність освіти та глибина самої прірви.
В Англії туристи та мандрівники люблять фотографуватись на тлі Зеленої арки. Один її кінець знаходиться в морі з вічним прибоєм, а другий упирається в гірську частину берега, покритого мохами — звідси назва арки: «Green Bridge of Wales». Популярні у світі та арки «Arco Naturale» (Італія), «Правчицькі ворота» (Чехія), «Золоті ворота» (Крим).